Кодекс законів про працю України

Верховна Рада України, Кодекс, від 10 грудня 1971 р. № 322-VIII

Про трудові книжки працівників

Кабінет Міністрів України, Постанова, від 27 квітня 1993 р. № 301

Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників

Міністерство праці України, Міністерство юстиції України, Міністерство соціального захисту населення України , Наказ, від 29 липня 1993 р. № 58

Про затвердження Змін до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників

Міністерство соціальної політики України, Міністерство юстиції України, Наказ, від 08 листопада 2013 р. № 748/2354/5

Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти

Кабінет Міністрів України, Постанова, від 13 липня 2011 р. № 752

Про затвердження документів у сфері захисту персональних даних

УПОВНОВАЖЕНИЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ, Наказ, від 08 січня 2014 р. № 1/02-14

Типовий порядок обробки персональних даних

УПОВНОВАЖЕНИЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ, Наказ, від 08 січня 2014 р. № 1/02-14

Порядок здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних

УПОВНОВАЖЕНИЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ, Наказ, від 08 січня 2014 р. № 1/02-14

Порядок повідомлення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про обробку персональних даних, яка становить особливий ризик для прав і свобод суб’єктів персональних даних, про структурний підрозділ або відповідальну особу, що організовує роботу, пов’язану із захистом персональних даних при їх обробці, а також оприлюднення вказаної інформації

УПОВНОВАЖЕНИЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ, Наказ, від 08 січня 2014 р. № 1/02-14

Варвинська районна організація Профспілки працівників освіти і науки України

Інформаційний вісник

(2013 рік)

Надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей

З 1 січня 2010 року збільшено тривалість додаткової відпустки працівникам, які мають дітей: відповідно, за однією підставою тривалість такої відпустки становить 10 календарних днів, а за двома — 17. Які особливості надання такої відпустки?

Види відпусток

Законом України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) встановлено такі види від­пусток:

- щорічні відпустки — основна відпустка (ст. 6); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7), додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8), інші додаткові відпустки, передбачені законо­давством;

- додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;

- творча відпустка;

- соціальні відпустки — відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; відпустка у зв'язку з усиновленням дитини, додаткова відпустка праців­никам, які мають дітей (ст. 19);

- відпустки без збереження заробітної плати.

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, надається за календарний рік, а не за робочий

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей

У січні 2010 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей» від 19 травня 2009 р. № 1343-VІ (далі — За­кон № 1343), відповідно до якого збільшено тривалість додатко­вої відпустки працівникам, які мають дітей.

Так, згідно із Законом № 1343 внесено зміни до статті 182і Ко­дексу законів про працю України (КЗпП), якими передбачено, що жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, чи яка усиновила дитину, одинокій матері, батькові, який виховує дитину без матері (зокрема у разі тривалого перебу­вання матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дити­ну під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, а за наявності декількох підстав для надання цієї відпуст­ки — 17 календарних днів. Відповідні зміни внесено й до статті 19 Закону про відпустки.

Керівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається що­річна основна відпустка тривалістю до 56 календар­них днів у порядку, затвердженому постановою Кабі­нету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону про відпустки загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 ка­лендарних днів.

Зверніть увагу, що ця норма Закону про відпустки поширюється лише на щорічні відпустки, тобто йдеть­ся про те, що сумарна тривалість щорічної основної відпустки та щорічних додаткових відпусток (додаткової відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці, додаткової від­пустки за особливий характер праці, інших додаткових відпусток, передбачених законодавством) не може перевищувати 59 кален­дарних днів.

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, що надається відповідно до статті 19 Закону про відпустки, належить до соціальних, а не щорічних відпусток. Норма частини третьої статті 10 Закону про відпустки не поширюється на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей. Статтею 20 Закону про відпустки визначено, що додат­кові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 цього Закону, а та­кож понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Приклад: працівниця навчального закладу має право на щорічну основну відпустку тривалістю 56 календарних днів. Також ця працівниця є матір'ю двох дітей віком до 15 років, а отже має право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, відповідно до статті 19 Закону про відпустки, тривалістю 10 календарних днів.

Загальна тривалість відпустки, що має бути надана цій працівниці, стано­вить 56 + 10 = 66 календарних днів.

Таким чином, з 2010 року додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, мають надаватися відповідно до чинних норм законо­давства, тобто тривалістю 10 календарних днів за наявності однієї підстави або 17 календарних днів за наявності декількох підстав для надання цієї відпустки.

Визначення підстав для надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей

Згідно з частиною другою статті 19 Закону про відпустки за на­явності декількох підстав для надання додаткової відпустки праців­никам, які мають дітей, її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Статтею 19 Закону про відпустки чітко не визначено кількість підстав,що надає право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, тривалістю понад 10 календарних днів. Тому з урахуванням результатів правової експертизи цього питання, проведеної Міністерством праці та соціальної політики України разом з Міністерством юстиції України та Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України, кожну підставу, визначену в частині першій цієї статті, правомірно вважати окремою підставою, а саме:

- жінка, яка має двох або більше дітей віком до 15 років;

- жінка, яка має дитину-інваліда;

- жінка, яка всиновила дитину;

- одинока мати;

- батько, який виховує дитину без матері (зокрема у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);

- особа, яка взяла дитину під опіку.

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, може

надаватися у будь-який час протягом календарного року

незалежно від відпрацьованого у навчальному закладі часу

Приклади надання додаткових відпусток працівни­кам, які мають дітей, за кількома підставами:

- Одинока мати, у якої дитина є інвалідом, має право на додаткову відпустку за двома підставами: «жінка, яка має дитину-інваліда» та «одинока мати». Таким чином, тривалість додаткової відпустки становитиме 17 календарних днів. Якщо одинока мати виховує здорову дитину (мається на увазі не дитину-інваліда), то відпустка надається за однією підставою (10 календарних днів).

- Одинока мати виховує двох дітей віком до 15 років. У цьому випадку є наяв­ними дві підстави для надання додаткової відпустки: «жінка, яка має двох дітей ві­ком до 15 років» та «одинока мати». Відповідно, тривалість відпустки становити­ме 17 календарних днів.

- Жінка має всиновлену дитину-інваліда і водночас є одинокою матір'ю. Вона має право на додаткову відпустку за трьома підставами: «жінка, яка всиновила дитину», «жінка, яка має дитину-інваліда» та «одинока мати». Оскільки за наявнос­ті декількох підстав для надання додаткової відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів, то саме такої тривалості слід нада­вати соціальну відпустку .

- Одинока мати виховує двох дітей віком 13 і 17 років. Вона має право на до­даткову відпустку за однією підставою «одинока мати». Відповідно, тривалість відпустки становитиме 10 календарних днів. Для надання працівниці такої від­пустки тривалістю 17 календарних днів не виконується підстава «жінка, яка має двох або більше дітей віком до 15 років».

Визначення віку дітей для права на отримання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей

Право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, за­лежить від віку дитини. Статтею 19 Закону про відпустки визначено вік дітей тільки для такої категорії як «жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років». Вік дитини-інваліда, всиновленої дитини, дитини під опікою, дитини одинокої матері (батька) цим За­коном не встановлено, тому слід керуватися загальними нормами законодавства.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402-ІІІ і статті 2 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 р. № 2811-XII дитина — це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Тому жінка, яка працює і має дитину-інваліда; всиновлену дитину; одинока мати, яка виховує дитину без батька; батько, який виховує дитину без матері, мають право на цю відпустку до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з пунктом 2 статті 243 Сімейного кодексу України опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування — над дитиною віком від 14 до 18 років.

Отже, особа, яка взяла дитину під опіку, має право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, до досягнення дитиною 14 років, а особа, яка в установленому порядку визнана піклувальником, — з досягнення дитиною 14 років і до виповнення їй 18 років, оскільки статтею 186і КЗпП гарантії, встановлені статтею 182 КЗпП, поширено також на піклувальників.


Надання додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, невикористаних за минулі роки

Якщо працівник, який має право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, з будь-яких причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, а в разі звільнення незалежно від підстав йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток, як це передбачено статтею 24 Закону про відпустки.

Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову відпустку у працівників, які мають дітей.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Тому тривалість невикористаних додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, за минулі роки, тобто до набрання чинності з 1 січня 2010 року Закону № 1343, має визначатися відповідно до норм законодавства, які були чинними на той час.

Варвинська районна організація Профспілки працівників освіти і науки України

Інформаційний вісник

(2014 рік)

Внесення до трудової книжки педагогічного працівника записів про нагородження та заохочення

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58:

- до трудової книжки вносяться відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України (п.2.2);

- до трудових книжок працівників у розділ «Відомості про нагородження» вносяться відомості про нагородження державними нагородами України та відзнаками України (п.2.23).

Пам'ятка


- Записи до трудової книжки вносять акуратно, ручкою кульковою або з пе­ром, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів.

- Відомості про нагородження працівника державними нагородами України та відзнаками України вносять до трудової книжки у розділ «Відомості про нагородження».

- Відомості про заохочення працівника за успіхи у праці вносять до трудової книжки у розділ «Відомості про заохочення».

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! До трудових книжок не вносять відомості про премії, які перед­бачені системою заробітної плати або які виплачують регулярно.

- Порядок внесення до трудової книжки працівника відомостей про нагоро­дження та заохочення такий:

· у графі З вказують повну назву загальноосвітнього навчального закла­ду (цей запис оформлюють як заголовок);

· нижче у графі 1 зазначають порядковий номер запису (нумерація, що зростає протягом усього періоду трудової діяльності працівника);

· у графі 2 вказують дату нагородження або заохочення працівника;

· у графі З зазначають, ким нагороджено або заохочено працівника, за які досягнення і якою нагородою або заохоченням;

· у графі 4 зазначають, на підставі чого внесено запис (із посиланням на дату, номер і найменування документа).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У розділах «Відомості про нагородження» та «Відомості про за­охочення» трудової книжки закреслення раніше внесених неточних або непра­вильних записів не допускається.


Приклад внесення до трудової книжки педагогічного працівника записів про заохочення

ВІДОМОСТІ ПРО ЗАОХОЧЕННЯ

Дата

Відомості про заохочення, пов'язані з роботою на підприємстві, в установі або організації

На підставі чого

внесено запис

(документ, його

дата і номер)

№ запи

число

місяць

рік

1

2

3

4

Загальноосвітній навчальний заклад № 1111

Ірпінської міської ради

5

25

09

2006

3 нагоди Дня працівників освіти,

Наказ відділу освіти

за заслуги у розвитку, навчанні та вихованні дітейдітей

Ірпінської міської

дітей нагороджено Грамотою відділу освітиосвіти

ради від 25.09.2006

освіти Ірпінської міської ради

№333-к

6

01

10

2009

За заслуги у навчанні і вихованні

Наказ

підростаючого покоління, багаторічну сумлінну

Департаменту

сумлінну працю та з нагоди 50-річчя від дня народження

освіти і науки

народження нагороджено Грамотою Департаменту освіти

Київської обласної

Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації

державної

обласної державної адміністрації

адміністрації

від 01.10.2009

№ 545-к

7

04

10

2013

За вагомий внесок у розвиток загальної середньої

Наказ Міністерства

середньої освіти, за ініціативу та наполегливість, сумлінне

освіти і науки

наполегливість, сумлінне виконання посадових обов'язків нагороджено

України від 04.10.2013

посадових обов’язків нагороджено Подякою Міністерства освіти і науки України

№333

Міністерства освіти і науки України

Кiлькiсть переглядiв: 267